Кубізм (фр. cubismе, cube – куб) – напрямок у французькому мистецтві 1900-1910-х, початок якому поклала сумісна праця Пабло Пікассо та Жоржа Брака, авангардна течія в образотворчому мистецтві початку XX століття, яка передувала абстрактному мистецтву.
Отцями кубізму вважають Ж.Брака і П.Пікассо, до яких згодом приєдналися Фернан Леже, Робер Делоне, Хуан Грис та інші. Слово “кубізм” виникло у 1908 році. Існує історія про те, як Матіс побачивши картину Брака “Будинок школярів у Естаке”, сказав, що вона нагадує йому зображення кубиків. У тому ж році в журналі “Жіль Блаза” критик Луї Воксель говорить про живопис Брака, як про зображення кубів. Так глузливий жарт Матіса перетворився на назву нової школи.
«Сезанівський кубізм» — застосування в структурі малюнку простих геометричних форм (переважно трикутників), з яких формуються предмети, які виразно знаходять подібність із реально існуючими; у кольоровій гамі переважають також «сезанівські» тони, щоправда більш «розмиті» — зелений та його відтінки (від салатового до брунатного), коричневий (болотяний), ліловий.
«Аналітичний кубізм» — предмети або особи поділяються на геометричні форми (зазвичай велике число маленьких, переважно трикутників); межі і обриси предметів/осіб розмиті і нечіткі.
«Синтетичний кубізм» — носить декоративний і контрастний характер, близький до символізму; переважно зображувані предмети (музичні інструменти, посуд, різні прилади та пристосування, наприклад люльки для паління тощо) мають дещо спільне з реальними предметами, але водночас фактично є алегорією до якихось понять, настроїв, ситуацій тощо.
Кубізм мав бути мистецтвом, яке, за словами Пабло Пікассо, відтворює світ не таким, яким його бачить митець, а таким, яким він його мислить. Шляхом розкладання всіх предметів і форм на прості геометричні фігури та їх перекомбінування відповідно до задуму митця кубісти сподівалися прийти до створення інтелектуального й аналітичного живопису, здатного розкривати структуру речей і їхню внутрішню сутність, виражати «константи буття», підніматися до рівня вимог сучасності, входити в неї і сприяти її перебудові.
Бурхливими оплесками вітали незвичні роботи майбутніх візажистів всі присутні в переповненому залі Вінницького центру ПТО технологій та дизайну. Оживали картина Пікассо. Малєвіча, Брака та сучасного фантастичного художника , фотографа , графіка та режисера Патріса Мурчіано.
І знову на сцену запрошують переможців:
1 місце – Вознюк Наташа, П-15-15, модель – Камінська Анна, Продан Андрій.
2 місце –Данилюк Руслана, П-17-15, модель Кушпіта Олена.
3 – місце –Лебідь Анна, П-16-15, модель Мельничук Вікторія.
3 – місце –Мержвінська Анна, П-17-15, модель Шарамко Яна.
Щасливі та задоволені учні фотографувалися з моделями і приймали подарунки від представників учнівського профкому де головує досвідчений майстер виробничого навчання з професії перукар – Коновалова Н.С. Велику роботу, під керівництвом старшого майстра Дзісь Н.С. , провели майстри виробничого навчання груп перукарів: Сафронова І.С., Ташлицька М.А., Сидорук Н.С., Матусевич Я.А., Горбенко В.Я.
Не забули подякувати і викладачам з спеціального малювання та візажної справи: Анікієнко М.А., Чорноус Л.Л., Юкальчук Л.П. , які підготували і провели цей конкурс.
Бажаємо Всім нових творчих злетів та натхнення в оволодінні професійною майстерністю з професії перукар-модельєр візажист, ку можна здобути у Вінницькому центрі ПТО технологій та дизайну.
Цікаво)
Скільки є ще вільних місць?